чуйно
Смотреть что такое "чуйно" в других словарях:
чуйно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
людяний — а, е. 1) Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. || Сповнений щирістю, гуманністю. || Оснований на гуманному ставленні до людини. || У якому є щирість, уважність, доброзичливість (про художні твори… … Український тлумачний словник
співчувати — а/ю, а/єш, недок. 1) Чуйно ставитися до чийого небудь горя, до чиїхсь переживань. 2) Прихильно, доброзичливо ставитися до кого , чого небудь; схвалювати щось. || Підтримувати діяльність, напрям якої небудь організації, партії, бути ідейно… … Український тлумачний словник
